Financial times: Без власної політичної сили Зеленський потребує Коломойського

Феномен Володимира Зеленського продовжують досліджувати світові медіа.

Financial times» наголошує, що несподіваний лідер президентських перегонів в Україні скористався «популістською хвилею, яка принесла розчарування в різних кутках світу прибічникам Брекзіт та президентства Трампа».

«Образ Зеленського нагадує українську версію італійського комедійного актора Беппе Грілло, чия партія “Рух п’яти зірок” стряхнула італійський політикум. Як і Грілло, Зеленський є відомим коміком, який на базі прямої протидії політичному істеблішменту, використав свою славу задля отримання влади», — наголошує ukrinform.ru.

На думку видання, на цьому подібність між ними закінчується. «Популістичні рухи “Рух п’яти зірок” (Італія) та “UKIP” (Великобританія) отримали визнання як такі, що створились з громадських рухів на місцях, які протягом років ретельно будували основи своєї діяльності та електоральної сили. Натомість кампанія Зеленського є продуктом боротьби за владу та інтриг української олігархічної еліти. Він популіст за формою, а не за змістом», — пише видання.




Воно зауважує, що Зеленський особливо залежний від «свого патрона Ігоря Коломойського, суперечливого олігарха, який знаходиться під слідством в Україні та США за підозрами в корупції та відмиванні коштів». «Телеканал Коломойського 1+1 транслює популярний комедійний серіал Зеленського «Слуга Народу», який поширює ідею президента з народу. Він сприяє повному висвітленню перебігу його кампанії в реальному часі. Андрій Богдан, особистий юрист Коломойського, діє як старший радник кампанії Зеленського».

«Мотиви Коломойського в підтримці Зеленського не мають нічого спільного з положеннями заявленої передвиборчої програми. Він не зацікавлений в очищенні української політики та наданні реальної влади народові. Він не хоче розвалу олігархічної системи, яка так багато зробила для втримання України в своїх руках протягом останніх трьох десятків років, тому що він її частина. Він захоче очолити її для власної вигоди. Його першочерговим завданням є уникнення наслідків краху “Приватбанку”, яким він володів до 2016 і через, що підозрюється в участі в шахрайських діях на суму в $5,5 млрд, — пише FT.

Газета припускає, що Зеленський міг стати засобом для досягнення цих цілей. Адже він «не має змістовної політичної програми, крім популістичних слоганів». «Якщо він вирішить реалізувати власні ідеї на посаді, йому не вистачить необхідних ресурсів, щоб стати дійсно незалежним Президентом. Він не має командної інфраструктури, і залишатиметься залежний від Коломойського через сприятливу медіа підтримку. Без власної політичної сили Зеленському необхідний Коломойський та інші для голосів в Парламенті під час прийняття ключових рішень», — пише видання.

«Попри це, Зеленський може стати Президентом. Навіть зважаючи на заслуги Президента Порошенка в стабілізації економіки, що стояла на межі прірви, та в проведенні таких необхідних реформ, надії учасників Майдану в 2014 не були реалізовані в повному обсязі», — наголошує американський журналіст.

Він бачить проблему у тому, що президентство Зеленського замість вирішення вказаних питань «зведе нанівець той невеличкий прогрес, що вже був досягнутий». «Дії Порошенка з націоналізації Приватбанку стали наріжним каменем в фінансовому відновленні України. Будь-яка спроба змінити це рішення, неминуче призведе до значного кроку у зворотному напрямку. 

«Зеленський досягає успіху, просуваючи дії проти системи. Але насправді сили, які знаходяться за ним, представляють частину найгірших елементів цієї системи. Саме тому, надії українців щодо його обрання і жаданих змін, скоріш за все, будуть змарновані. Порошенко, при всіх його помилках, забезпечив стабільне керівництво та збільшення реформ. Він виграв Президентство 5 років тому, оскільки був кращим вибором із запропонованого. Можливо, це – не те, що багато українців хочуть почути, але таке ж рішення може стосуватися й сьогодення», — наголошує автор FT.

У згаданому дописі варто згадати і показовий опитування француженки у період виборів 2017-го. На запитання, кого вона підтримала у першому турі президентських виборів та відповіда, що Марі Ле Пен, оскільки «ненажерливим політикам  треба вказати їхнє місце». Але у другому турі жінка проголосувала за Макрона, оскільки вона «не втратила розум і їй шкода Франції».